- туманити
- [тума/ниетие] -н'у, -ниеш; нак. -а/н', -а/н'теи і [тумани/тие] -н'у/, -ни/ш, -ниемо/, -ниете/; нак. -ни/, -н'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
туманити
Смотреть что такое "туманити" в других словарях:
туманити — маню, ниш, Пт. Туманити, завертати голову, позбавляти ясності думки, затьмарювати свідомість … Словник лемківскої говірки
туманити — а/ню/, а/ни/ш, недок., перех. 1) Робити щось непрозорим або невиразним. 2) Застилати, заволікати очі або потьмарювати зір, погляд, очі (про сльози і т. ін.). 3) перен., перев. у сполуч. зі сл. голова, розум. Позбавляти ясності думки, злегка… … Український тлумачний словник
туманити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
потуманити — ню, ниш, док., перех., розм. 1) Туманити якийсь час. 2) перен. Затьмарити розум, свідомість усім або багатьом; запаморочити … Український тлумачний словник
витуманити — дієслово доконаного виду видурити, виманити діал … Орфографічний словник української мови
шарлятанити — таню, ниш, Рс. Займатися шарлатанством, обманювати, туманити, використовувати легковірних … Словник лемківскої говірки
